Деталі
Завантаження Docx
Читати Більше
Я рада, що можу сьогодні говорити з вами таким чітким голосом, бо Я на Землі. Моє вище “Я”, звичайно, знаходиться у вищому місці, але Я не перебуваю посеред самадхі, або глибокого, глибокого самадхі, щоб одночасно бути пробудженим у світі, і це вимагає певних зусиль. Не спроба залишитися на вищому місці, а спроба балансувати між вищим місцем на Небесах і низьким місцем тут, на Землі, важкою Землею – дуже важко. І Я щойно згадала про це, сказала: “Добре, тепер мені треба йти, бо в мене потім зустріч”. Була зустріч з БОГОМ та деякими Буддами-Королями, а потім ми обговорювали... Насправді, БОГ і Будди-Королі обговорювали різні речі. І Я неохоче обіцяла видавати це разом із новинами Fly-in того дня чи пізніше, бо є деякі речі… деякі з них є делікатними темами. Але, можливо, Я все ж таки повідомлю вам, бо якщо Я не повідомлю, то хто ж вам повідомить? Хто б взагалі знав? Тож, можливо, після розмови з лисом-персоною, Я, мабуть, все ще дуже, дуже, дуже неохоче буду розголошувати інформацію про ту зустріч з БОГОМ та деякими Буддами-Королями. Але Я все одно подумаю над цим, можливо, Я так і зроблю. Можливо, Я опущу деякі надто делікатні питання та розповім вам про деякі з них. І однією з проблем під час тієї зустрічі було те, що деякі Будди-Королі намагалися допомогти мені позбутися ревних привидів. Їх вже не так багато залишилося, але навіть тоді, навіть якщо залишиться лише троє чи п'ять, вони все одно можуть сильно турбувати мене через моїх слабших так званих учнів. У цьому й річ. Тож вони намагалися. Це одна тема. А ще одне — Вони турбуються про мою безпеку та кажуть мені, що робити, що робити, щоб бути в безпеці, щоб залишитися живою, тобто. Боже мій. Якби це не допомога людям у світі, Я б взагалі не хотіла тут жити. Зовсім ні. Що це за світ такий? Навіть тобі не подобається залишатися. Багато хто з вас мені це казав. Не тому, що у вас депресія чи щось таке, а тому, що Ви її пережили і вже розумієте світ зсередини – що це просто велика, велика, чудова, величезна ілюзія. І тому що ми маємо змішатися з цією ілюзією, щоб допомогти іншим, особливо людям та бідним тваринам-персонам, з яких знущаються, катують та вбивають лише заради кількох хвилин людського смаку. Дорогий БОЖЕ. Так, БОГ також не хоче зберігати такий світ. Тож тепер Небеса, згідно з БОЖИМ Наказом, повинні продовжувати очищати, очищати тих, хто не хоче жити у світлому, просвітленому, мирному майбутньому. Їм доведеться їх так чи інакше очистити, щоб у майбутньому залишилися лише святі істоти високого рівня духовних досягнень у будь-якому можливому для них вигляді. Принаймні ті люди, які щиро, смиренно, чесно вірять у БОГА та моляться про прощення та допомогу, і перетворюють себе на небесного духа, ніби вони більше не їдять м'ясо тварин-персон, навіть будь-яких маленьких живих істот, комах чи... той, хто схвалив, що люди можуть їсти комах. Будь-яка рухома річ — це істота. Тільки подумати про те, щоб убити їх, щоб з'їсти. О, це так жорстоко, це так нелюдськи. З цим ти не потрапиш до раю. Люди з Небес, вони так не поводяться. Вони нічого не вбивають, щоб з'їсти. Вони не б'ються; вони не воюють. Вони люблячі, добрі, співчутливі, милосердні істоти, святі істоти, навіть нижчі небеса вже такі. А вищі Небеса – це зовсім інша категорія. Важко їх описати. Вони просто сповнені Світла. Чим вище вони, тим важче вам їх розпізнати, побачити, побачити їхню форму, бо вони стають такими ж, як Світло, блискучою, люблячою, доброзичливою енергією, славетними та прекрасними, звичайно, якщо Ви навіть- можете побачити їхні обличчя. А тепер, через вищезгадану конференцію, деякі Будди-Королі турбуються про мою безпеку та вказують мені, що робити. Наприклад, один Будда-Король сказав мені, що мені потрібні собаки-персони, щоб щоночі, щодня вони мене захищали. А інші Будди-Королі казали, що ні, мені потрібні електронні пристрої для безпеки, бо Він сказав: “Безпека номер один”. Він сказав, що Я маю мати електронні пристрої навколо себе або всередині себе. Я ще не питала про деталі. Я щойно записала це, приблизно 10 основних пунктів. Але Я не питала жодного Будди-Короля про те, що це за електроніка, наприклад, бо Я нічого не знаю про електроніку. Я знаю дуже мало. У мене лише комп'ютер і два телефони, на яких Я навіть не могла писати текстові повідомлення. Я спробувала. Я навчилася, але потім знову забула, бо майже ні с ким не переписуюся. А також у лісі, навіть якщо ти будеш за 100 метрів від мене, мій телефон до тебе не дотягне. Мій телефон не передасть тобі жодних повідомлень. Або, можливо, воно надішле вам повідомлення через два дні, або через багато годин, або взагалі не надішле його. Отже, це дуже засмучує. А телефон іноді не працює. Він не передає сигнал, або люди, яким Ви хочете зателефонувати, не отримують жодного сигналу. А іноді Я витрачаю досить багато часу, години, щоб зателефонувати комусь іншому. Можливо, ця людина також у лісі чи десь ще. Воно не пройшло. І вони також є в містах. Але насправді Я ніколи нікому в місті не телефоную. Я так не думаю. Вони справді живуть у суспільстві, тобто в передмісті, на тихій околиці міста або за його межами, щось таке, а іноді вони не отримують мого повідомлення або не отримують мій дзвінок, і мені доводиться робити це знову, знову і знову. Я ще ніколи нікому не писала, бо багато разів намагалася зі свого телефону. У мене є два телефони на випадок, якщо один не працюватиме або в ньому зникне електрика. Я спробувала обидва разом, а потім знову забула, як це зробити, бо роблю це не часто. Я цього зовсім не роблю. Ось чому. Здебільшого Я просто працюю за комп'ютером. Одну мить. Подивлюся, що ще зможу згадати. Так, вже була 5-та ранку, Я всю ніч не спала, намагаючись закінчити свою роботу для Supreme Mайстер TБ. Здебільшого це ніколи не буває раніше півночі. Це триватиме до ранку, або продовжиться до наступної партії документів, які мені надішлють на редагування для Supreme Maйстер Teлебачення. Я один з багатьох членів команд, а не лише однієї команди, бо мені потрібно перевірити їх усі. Будь-яка команда, яка має шоу на нашому телебаченні –Я маю з ним працювати. Але, на щастя, робота з редагування не надто обтяжлива тому що зараз у нас краща система. У нас більше талановитих людей. І це стає більш-менш усталеним, не так, як на початку років, коли мені доводилося стежити за кожним словом, кожною комою, кожним тире, кожною літерою. Але мені ще багато роботи, навіть щоб знати, що вони не роблять жодних помилок, або що вони написали добре, що мені не потрібно нічого додавати чи виправляти – все одно, мені спочатку потрібно їх прочитати. Це багато роботи – не лише читати, а й дивитися відео, які вони надсилають. Тож це досить багато роботи, і в мене не вистачає часу ні на що, крім роботи, та багатьох інших додаткових справ, як Ви знаєте. Все потребує часу. Отже, сьогодні БОГ хотів, щоб Я поговорила з НИМ. ВІН навіть записався до мене на прийом раніше того ж дня. Я сказала: “Чому не зараз, БОЖЕ?” ВІН сказав: “Ні, близько 10-ї години”. О, тож Я поспішала, поспішала, поспішала до 10-ї і навіть запізнилася на кілька хвилин. І БОГ сказав: “Не хвилюйся, Я дам тобі ще 19 хвилин”. Ого, рівно о 10:19 Я щойно закінчила з усім необхідним. Я маю на увазі все, що терміново потрібно відправити, бо щодня у нас покази. Я не можу сказати: “О, Я зроблю це наступного Тижня” чи “Завтра”. Деякі шоу неможливо зробити завтра – їх потрібно зробити зараз. Отже, БОГ знав, що Я була зайнята. Я сказала: “Тепер ми можемо поговорити, Шановний Пане”. ВІН сказав: “Ні, пізніше, о 10-й вечора”. Це пощастило, бо багато шоу, які потрібно зробити до завтра – бо вони вийдуть в ефір завтра – все це вже зроблено до цього. У мене ще є, здається, кілька незавершених шоу, але ці не термінові. Ось чому близько 22:00, власне 22:20, коли Я була там пунктуально. І оскільки на останній конференції, кілька днів тому чи, можливо, тиждень тому, вони згадали про мою безпеку в лісі, Я стала більш пильною. І тому минулої ночі, перш ніж прийшла лисиця-персона і сказала мені, БОГ також сказав мені, що все гаразд, принаймні сьогодні, через 24 години. Щодня Я питаю лише про речі, які триватимуть наступні 24 години, бо це все, що Я можу впоратися з роботою на телебаченні та всім іншим – бізнесом та турботою про членів команди, з якими Я можу зв’язатися, здебільшого це члени команди, що працюють всередині компанії. Бо вони також мають лише людські тіла – плоть, м’які, ніжні, і іноді у них виникають проблеми. Можливо, раптове нездужання, або раптове падіння, або щось, що могло зашкодити пальцю ноги чи ступням. Тоді мені також доводиться з ними розмовляти та розповідати, що робити, бо іноді вони надто зайняті. Я не думала, що їм слід, але продовжувати біль чи дискомфорт небезпечно. Ми повинні негайно цим зайнятися. І як з цим боротися, також залежить. Вони люблять зі мною розмовляти та просити в мене поради. Тож мені доводиться проводити з ними час, іноді години, щоб розмовляти, втішати їх і все таке. І одне веде до іншого. Ми іноді так розмовляємо, просто щоб і їм було краще. А також це можливість для ближчої розмови, більш відкритої, більш розслабленої. Тож це також добре для їхньої робочої енергії та стосунків як товаришів по команді. Photo Caption: “Мудре послання Сонця, хтось чує?”
